Каталог статей

Медобори

Thu, 19 Nov 2015 21:36:38 GMT

Медобори. Вірш Ігоря Федчишина

Село

Thu, 19 Nov 2015 13:05:22 GMT

Єдине місце, де живі дива,

Моє перо тут завжди пише тонко.

Це край, де завжди тлітиме весна.

І солов’ї співатимуть тут дзвінко.

Це пишний сад, маленька біла хата.

Шевченківська тополя і вітри.

Це край де вічно мліє запах свята,

Крізь дивний присмак нашої доби.

Тут завжди настрій чаю і варення,

Казок про правду й міфів про добро.

Це край мого єдиного натхнення,

Мій рідний дім не місто, а село.

Тут завжди найтепліше світять зорі,

Й цвітуть тюльпани травнем запашним.

Тут небо завжди нам здається морем,

А ми пливемо хвилями із ним.

Тут прізвища дідів на гордих стінах,

Над іскрами безсмертного вогню.

Всі ті, хто так безстрашно йшов по мінах,

До сонця Перемоги у бою.

Мій рідний край, село й далекі гори,

Єдине місце спокою душі.

Як би не било нас життєве море,

Ми тут завжди будемо молоді.

Степаник Юлія

учениця 11 класу Закупнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів