Тут багато співучих птахів, неважко побачити дятла, одуда, яструба. Водяться зайці, білки, лисиці, борсуки, козулі.

Загальна кількість населення тварин складає близько 70 видів. Найбільшою групою є комахи, яких вже ідентифіковано понад 2000 видів. Тваринний світ хребетних досить різноманітний за спектром систематики наявні всі класи. З них в Червоній книзі України знаходяться 21 вид комах, 1 – риб, 1 – плазунів, 22 – птахів, 23 – ссавців.

Поділля зумовлює одночасно і специфіку та багатство видового складу птахів (223 види), (В. Боголепов, 1915; В.П. Хроневіч, 1926; М.Д. Матвєєв, 1999). Отже, територія є специфічним зоогеографічним районом мешкання різних фауністичних представників, серед, яких чимало специфічних, а 81 вид із них занесено до списку Червоної книги України (1994р.). Наявне біологічне різноманіття приурочене до неординарного витвору природи - Товтрового пасма. 

Розповімо про ті види, які ми зустріли в селищі Закупне.

Біля нашої школи росте багато дерев. І кожного дня ми можемо спостерігати за цікавою рудою білкою.

Ось сьогодні, вона шукала горіхи в листі. Спостерігали за цікавою технологією розгризання білкою горіха. Швидко обертаючи горіх в передніх лапках, білка вигризає в ньому невелику дірку з того боку, де є гострий кінчик, а потім вкладає в неї два нижні різці. Фокус полягає в тому, що у білки, як у багатьох гризунів, нижня щелепа складається з двох половинок, з'єднаних еластичним м'язом. Коли білка злегка стягує їх разом, різці розходяться в сторони і діють, як клин, вбитий в отвір, - горіх розкривається навпіл. Білка може часом і заглянути у вікно школи.

Зайців дуже часто можна побачити на наших товтрах. Коли ми фотографували краєвиди на Товтрі Баба, то почули шурхіт за спиною. Заєць нас налякався, проте потрапив у об’єктив.  

Заєць у перекладі з старослов'янської мови означає «стрибyн». А він і справді вдатний стрибун. Задні лапи його майже вдвічі довші за передні й дуже сильні, завдяки чому він може робити стрибки в декілька метрів. Але він ще й чудовий бігун. У разі небезпеки негайно переходить до стрімкого бігу і досягає швидкості понад 70 кілометрів на годину. 

Цікаві факти про зайців:

- у літню спеку зайцям допомагають рятуватися від перегріву вуха. Вони активно виводять тепло з організму;

– під час дощу зайці підгинають вуха, щоб у них не потрапляла вода і вони не застудилися;

- зайці можуть кілька кілометрів поспіль пружинити на своїх лапках зі швидкістю 50 кілометрів на годину, при цьому здійснюючи немислимі віражі. Можна сказати, що у них в лапах справжні пружини;

– зуби у зайців ростуть все життя. Вони стираються, коли зайці гризуть їжу,  але рости ніколи не припиняють;
 - зайці є територіальними тваринами. Навіть коли цей звір тікає від мисливця або хижака, то переміщається в межах своєї території;

– багато хто помиляється, вважаючи, що зайці є вегетаріанцями. Насправді ці тварини їдять не лише капусту і моркву, але і м’ясо.

–  для спілкування між родичами зайці використовують свій «барабанний дріб», який вони вибивають лапками. Як і слони, зайці тупотять ногами по землі, попереджаючи інших звірів, що територія зайнята;

– зайців часто називають косими, хоча насправді косоокості у цих звірків немає. А називають їх так, за вміння зайчика петляти під час бігу. Таким способом заєць намагається заплутати  свого переслідувача і втекти від погоні. Звірятко весь час петляє ще й через асиметричний розвиток лівих і правих лапок;

 – взимку у зайців на черевці шерсть подовжується на пару міліметрів, щоб зайчик не заморозив животик. Волоски відростають і навколо носика, захищаючи його від морозу;

– відомий  випадок, коли зайця виховала домашня собака. Звірятко перейняло від свого “вихователя” манеру поведінки: кидався на інших собак і навіть кусав їх;

 – раніше зайців відносили до загону гризунів, проте тепер для них виділили окремий загін зайцеподібні;-у гарну погоду, коли зайцю загрожує небезпека, він ставить вуха вертикально, а сам припавши до землі, обстежує всі навколо, при цьому залишаючись  непомітним.

 – живуть зайці не більше 9 років, а самці лише 5. Однак були зафіксовані випадки, коли заєць доживав до 13,5 років.

-     У Німеччині в місті Кааль стоїть пам'ятник зайцям, а зображення цієї тварини є і на гербі міста, бо, за легендою, саме зайці підказали колись переселенцям місце їх майбутнього поселення.

Також на території селища Закупне можна побачити рудих лисиць.  Мабуть, кожен на запитання: хто із звірів найхитріший? - відповість - лисиця. Про тямковитість лисиці, про її витівки розповідається в казках, легендах, байках.

Лапи в лисиці на зиму обростають густою пухнастою шерстю. З неї видно лише кінчики пазурів.

Лисиця взимку, ніби у валянках, і лапки їй не мерзнуть навіть у сильні морози.

Відомо більше 10 видів лисиць.

Серед них - лисиця пустельна (фенек), лисиця полярна (песець), лисиця звичайна та ін.

Ці тварини живуть в Європі, Азії, Північній Америці та Північній Африці. Завезено їх і до Австралії. В Україні, практично в усіх природних зонах, водиться лисиця звичайна, або руда. Полюбляє вона переважно відкриті місцевості, що перемежовуються гаями, перелісками та байраками.

Лисиця-хитрунка  

Хитрує лисиця не лише в казках, а й у повсякденному житті. Не раз, наприклад, спостерігали, як лисиця обдурює птахів: перекинеться на бік, відкине лапи - лежить не ворухнеться, ніби мертва. Підлетить поцікавитись сорока чи ворона - дивись і попаде хитрунці в лапи.

Тіло лисиці вкрите густою шерстю яскраво-рудого забарвлення. Через колір свого хутра ця тварина і отримала назву «лисиця» (лис жовтуватий, рудий). Хутро лисиці дуже цінується і тому з давніх-давен на неї полюють. Заради хутра цих тварин розводять на звірофермах. Зазвичай, це різновиди лисиці звичайної: чорно-бурі, сріблясто-чорні та платинові.

Завдяки довгому пухнастому хвосту створюється враження, що тваринка ця більша, ніж насправді. Але лисиця невелика. Довжина її тіла 50 - 90 сантиметрів, хвоста 40 - 60 сантиметрів. А важить вона усього 4 - 5 кілограмів.

Лисиця-танцівниця

Лисиця дуже любить поласувати мишами. А щоб спіймати мишку, їй часто доводиться добре пострибати - здалеку її рухи нагадують елегантний танок.

Чи чули ви коли-небудь про танець фокстрот? Його назва так і перекладається - лисячий танець.

Лисиця має добрий слух і нюх, гарну пам'ять - найменші зміни в звичайній обстановці помічає одразу і виявляє необхідну обережність. Добре плаває, стрибає.

Основна їжа лисиці - мишовидні гризуни (миші, полівки). За рік вона знищує їх декілька тисяч. Не відмовляється і від зайців, ящірок, жуків, птахів, зокрема свійських. А ще дбає про вітаміни: їсть суниці, чорниці, яблука, виноград. Полювати виходить увечері.

Цікаво знати

Лапи в лисиці на зиму обростають густою пухнастою шерстю. З неї видно лише кінчики пазурів. Лисиця взимку, ніби у валянках, і лапки їй не мерзнуть навіть у сильні морози.

Свої нори лисиця риє у балках, чагарниках, лісосмугах, а то й просто в полі. В норах робить додаткові тунелі та запасні ходи, де переховується від переслідування, негоди і під час виведення малят. Часто лисиці займають нори інших звірів - борсуків, бабаків.

Раз на рік у норі лисиці з'являються лисенята. Іноді їх буває більше 10. Вони сліпі, глухі, вкриті темно-бурою шерстю. Півтора місяця лисиця годує малят молоком. у цей час вона не виходить із нори. Чотиримісячні лисенята стають самостійними і покидають батьків. Відтоді молоді і старі лисиці починають вести одиноке бродяче життя. До наступної весни.

Живуть лисиці 10-15, у неволі - до 25 років.

У нас, в смт. Закупне, можна побачити й жука-носорога.

Жук-носоріг (Oryctesnasicornis) відноситься до загону Твердокрилі, або Жуки, сімейству пластинчатовусих, підродини Дупляк.

Його спинка забарвлена кількома відтінками бурого кольору і покрита блискучим хітиновим покривом. Жук-носоріг цілком заслуговує свою назву. Голова самця прикрашена зігнутим рогом. У самки роги немає, а є тільки невеликий горбок. У жука є броня, він ходить в розвалочку, як носоріг. Це справжній велетень: його розмір досягає 4-5 сантиметрів. Жук-носоріг здавна привертав до себе увагу завдяки незвичності зовнішнього вигляду. Його навіть увічнили в народному фольклорі. цих комах залишилося дуже мало.

Жуки-носороги занесені до Червоної книги.

Це цікаво! Незвичайні здібності жука-носорога.

Ця комаха задає вченим загадки, які вони не можуть розгадати. Жук-носоріг може пересувати вантаж, маса якого в 850 разів більша, за його власну. За законами фізики він не здатний до польоту, але він літає, до того ж дуже добре. Жук-носоріг здатний не зупиняючись пролетіти 50 кілометрів. Незвичайними властивостями відрізняються і його роги. На різних їх ділянках спостерігається різний напівпровідниковий опір, завдяки чому жук-носоріг є природною мікросхемою. До того ж він здатний накопичувати електрику. Коли на надкрила жука діє ультрафіолетове випромінювання, то вони проявляють напівпровідникові властивості. Через це Ріхард Кун назвав жука-носорога антигравітатором.

Існують ці комахи ще з часів, коли жили динозаври. Личинка жука-носорога воліє вибирати для житла дупла старих дерев. Але може заселяти трухляву деревину, місця, де гниють рослинні залишки, багатий перегноєм грунт і перепрілий гній. Дорослі жуки - нічні тварини. Вдень вони ховаються в дуплах або в землі.

Про те, чим харчуються дорослі жуки-носороги, майже нічого невідомо. Одні вчені стверджують, що жукам властива афагія - вони нічого не їдять. За версією інших, носороги харчуються розрідженій їжею або рослинним соком. Підтверджується перша теорія будовою ротового апарату. У них слабо розвинені жувальні поверхні, немає хітинових зубців, щоб перетирати жорстку їжу. На нижніх щелепах жуків є густі довгі волоски, які можуть збирати рослинний сік. Доказ другої теорії - відсутність всіх органів травної системи. Ймовірно, незабаром вчені все ж розгадають таємницю, яку зберігає жук-носоріг. Харчування личинки складається з органічних залишків і коренів рослин.

Самка відкладає в щілини на деревному стовбурі яйця, з яких через місяць з'являються личинки. Вони живуть до 4 років, а дорослі жуки - тільки кілька тижнів. Личинка жука-носорога може досягати 8 см в довжину. На тривалість її життя впливають кліматичні умови. Личинка, зробивши три линьки, стає лялечкою. Через 12-30 днів лялечка перетворюється на імаго (доросла комаха).

Личинки жуків-носорогів - шкідники сільськогосподарських культур. Вони завдають шкоди рослинам, обгризаючи їх корінці.